belarus
BE
bulgaria
BG
bangladesh
BN
bosnia
BS
spain
CA
czech_republic
CS
germany
DE
greece
EL
usa
EM
great_britain
EN
esperanto
EO
spain
ES
estonia
ET
iran
FA
finnland
FI
france
FR
israel
HE
croatia
HR
hungary
HU
indonesia
ID
italy
IT
japan
JA
georgia
KA
india
KN
south_korea
KO
lithuania
LT
latvia
LV
india
MR
netherlands
NL
india
PA
poland
PL
portugal
PT
brazil
PX
romania
RO
russia
RU
slovakia
SK
serbia
SR
sweden
SV
ukraine
UK
vietnam
VI
china
ZH

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…

text before next text

© Copyright Goethe Verlag GmbH 2014. All rights reserved.